Національно-патріотичне виховання дошкільнят
Патріотизм (грец. patris — батьківщина) — це любов до Батьківщини, відданість їй і українському народу.
Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту
· повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;
· працьовитість;
· висока художньо-естетична культура;
· патріотична самосвідомість та громадянська відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її;
· повага до Конституції, законів Української держави;
· досконале знання державної мови.
Завдання патріотичного виховання:
· Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста)
· Почуття власної гідності як представників свого народу
· Виховання любові,поваги до своїх національних особливостей
· Формування духовно-моральних взаємин
· Формування любові до культурного спадку свого народу
· Толерантне ставлення допредставників інших національностей, до ровесників,батьків, сусідів, інших людей.
Патріотичне виховання ґрунтується на фундаментальних принципах.
· Принцип природовідповідності виховання означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.
· Принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.
· Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.
· Принцип гуманізму означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання. Його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.
· Принцип демократизму передбачає, що учасники овітнього процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.
· Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучення батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності освітнього процесу.
· Принцип безперервності виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.
Основні напрями патріотичного виховання.
Методи і форми роботи з патріотичного виховання
- Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць
- Розповіді вихователя
- Бесіди з цікавими людьми
- Екскурсії
- Спостереження
- Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
- Заняття з циклу «Історичні цікавинки»
- Розгляд ілюстративних матеріалів
- Читання та інсценування творів художньої літератури
- Слухання народної, класичної, сучасної музики
- Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
- Розв'язування проблемних ситуацій
- Запрошення членів родин у дитячий садок
- Спільні з родинами виховні заходи
- Виставки, конкурси
- Свята, розваги
Коментарi